Итоги районного конкурса эссе

C 6-го по 16-тое сентября в Кальмиусском районе проводился конкурс эссе, приуроченный к Международному дню грамотности, ( на официальных языках ООН International Literacy Day).

Как важно быть грамотным сегодня? Что для вас значит понятие грамотность? Насколько вы грамотны? На все эти вопросы ребята давали ответы в своих творческих работах. Конкурс проводился Домом детского творчества Кальмиусского района совместно с Координационным советом старшеклассников г. Мариуполя. «Подобное мы проводим впервые, надеюсь это станет доброй традицией и мы не будем ограничиваться только на этом конкурсе, будем внедрять формы работы с талантливой, и что немаловажно, образованной молодежью города» – заявила Президент Координационного совета старшеклассников Ксения Чапны.

Впервые такую форму работы видит вновь принятый член КСС Диана Аль-Хурани (девушка прибыла к нам в этом году из ОАЭ): « Там, где я раньше обучалась, подобного не проводили, хотя нечто схожее со школьным самоуправлением в Эмиратах все же есть, задумки интересные и мне легче с их помощью перенимать новую для меня культуру».

Что же касается самого конкурса, в нем приняли участие более 20 учащихся из 7 учебных заведений района. Это школы: 24, 46, 44, 47, 42, интерната №2.

Все работы по-своему интересны, выполнены в разных «авторских» стилях на украинском языке, и поражают читателя глубиной мысли. Темы развиты настолько глубоко, что раскрывая проблемы грамотности, мы окунаемся и в политику, и в историю ,и в социально - культурную сферу. Как говориться, лучше один раз увидеть, чем сто раз услышать. Предлагаем вам ниже ознакомиться с работами победителей конкурса:

1место - Бицан П.А.- ОШ №24;

2место - Партакела А.О.- ОШ №44;

3место – Бабич А.Р.- СШ №46.

---

Есе на тему « Як важливо бути грамотним»

Найсвітліша дорога в житті –

Це дорога до знань.

Н.Красоткіна.

Школа готує нас до життя та праці. Природно виникає питання : яким повинен бути той необхідний рівень знань, умінь, навичок, творчих якостей, щоб ми могли далі розвиватися і вдосконалюватися, стати грамотними, освіченими, культурними людьми, « людьми для суспільства, людьми для держави», наскільки важливо бути грамотним.

Сучасне життя висуває чіткі та зрозумілі вимоги до людей, які прагнуть бути успішними. Кожен розуміє: якщо хочеш мати гарну роботу, повагу людей, жити в достатку, ти повинен бути грамотною, культурною людиною. Сьогодні здається престижним виглядати гламурно, мати дорогі речі, відпочивати за кордоном. Багато хто за будь – яку ціну прагне досягти цього, забуваючи докласти зусиль для підвищення свого освітнього, культурного і духовного рівня.

Бути грамотним – це життєва необхідність. Грамотна людина без труднощів напише заяву чи листа, занотує прочитане чи почуте, складе власне резюме. Вона працюватиме краще і продуктивніше. А це те, чого потребує сучасна Україна. Нам потрібні грамотні фахівці в усіх галузях державної діяльності. Грамотне суспільство – це динамічне суспільство, члени якого обмінюються ідеями, беруть участь у дискусіях. У той же час, безграмотність є суттєвою перешкодою на шляху до покращення якості життя, стає причиною ізоляції та насилля.

За статистикою, рівень грамотності дорослого населення України складає 99,7%. Цей показник досить високий. Усі українці прагнуть миру, добра, самовдосконалення. Тому необхідно мати сміливість у здобутті нових знань, відвертість і щирість у висловлюванні думок, любов до книжок, навички роботи з сучасними інформаційними технологіями, розуміння й усвідомлення глобальних проблем людства та шляхів їх подолання – одним словом те, що складає грамотність сучасної людини.

Грамотність є основою для здобуття нових знань і вмінь. Бути грамотним дуже важливо для кожної людини, адже багато чого в житті ми досягаємо завдяки вмінню правильно висловлювати думки, з повагою ставитися до мови наших предків. Грамотність передусім характеризує інтелігентну й освічену людину. Адже це не лише вміння читати, писати, правильно говорити, а й спосіб сприймання світу. Людина реалізується у культурі думок, культурі праці, культурі мови. Грамотні люди мають кращий доступ до можливостей для безперервної освіти, а грамотне суспільство краще пристосоване для різноманітних життєвих викликів.

Важко уявити собі сучасну людину, яка б не змогла порахувати решту в магазині, прочитати оголошення,написати листа або не знала б ім’я великого Т.Г.Шевченка.

« Учітеся, брати мої, думайте, читайте…» - це його мудрий духовний заповіт усім нам. Сьогодні кожен із нас має можливість отримати освіту. Це право кожної людини,записане в Конституції України.

Знання ми застосовуємо скрізь і завжди. І від якості наших знань багато в чому залежить якість нашого життя. Знання збагачують наш світ, відкривають перед нами нові горизонти, вдосконалюють нашу самосвідомість. Ми стаємо досвідченішими, мудрішими.

Сьогодні бути грамотним – це мати гарну освіту, вміти швидко і якісно працювати з інформацією, спілкуватися рідною мовою, знати іноземні мови, грамотно писати, висловлювати власні думки, бути творчою людиною. Грамотна людина повинна ще мати соціальний, життєвий досвід, отриманий у подорожах, поїздках, спілкуванні з іншими людьми. Це особистість певних моральних засад, що зуміла чогось досягти у житті,начитана,цілеспрямована.

Отже, вчитися треба завжди, кожну хвилину і не тільки по книгах та підручниках. Кожна ситуація, кожна людина несе нам нові знання.

Всесвітній День грамотності , започаткований Організацією Об’єднаних Націй, нагадує нам ще раз, що бути грамотним – необхідність для кожної людини та для суспільства в цілому. Цей день підкреслює важливість грамотності, її необхідність для побудови нового суспільства. За даними ЮНЕСКО, грамотність – «це основа якісної базової освіти для всіх, яка має принципове значення для боротьби з бідністю, боротьби за зниження дитячої смертності, досягнення гендерної рівності та забезпечення сталого розвитку, миру і демократії». Сприяючи підвищенню рівня грамотності, ми зможемо допомогти мільйонам людей написати власну сторінку гідного життя та створити спільне майбутнє.

Бажайте знань, як журавлі польоту.

Черпайте їх з Науки джерела.

Бажайте знань! Як головну чесноту,

Любіть Вкраїну – матінку добра.

М.Чат.

---

Як важливо бути грамотним

С кожним днем ми дивимося в очі один одного все рідше. Поступово «переїжджаємо» до мережі, стаємо аккаунтами у соціальних мережах, замість приємних слів радше поставимо «смайлик», художній літературі віддаємо перевагу різноманітним постам та афоризмам «ВКонтакті», які невідомо хто написав і з якою метою. Сучасній людині стає все важче висловлювати свої думки, бо перестаємо спілкуватися серцем і перетворюємося на цитатники світової мережі. Як наслідок, наша мова убожіє, а звідси – страждає і наша грамотність. Та чи настільки важливо поколінню двадцять першого століття дотримуватися усіх орфографічних норм, чи принциповою є неправильно поставлена кома або її відсутність у листі до товариша? Чому наші батьки та вчителі постійно кажуть, що важливо бути грамотним?

Наш народ віками збирав по краплинах досвід і мудрість усіх кращих умів та талантів не тільки нашої рідної неньки-України, а й філософів усього світу, і вона дійшла до нас у прислів’ях, приказках та різноманітних афоризмах. «Скажи, щоб я тебе побачив» – сказав так давно Сократ, та актуальним цей вислів є й досі. Адже людина – це відображення її думок, а ті, у свою чергу, формуються за допомогою мови. А чи можна назвати духовно красивою ту людину, думки якої існують у спрощеному, спотвореному вигляді? Спрощення, зубожіння мови веде прямим шляхом до інтелектуальної та духовної деградації суспільства.

На жаль, ця проблема далеко не нова. Її ще у середині двадцятого століття підняв англійський письменник Джордж Оруел у своєму славнозвісному романі-антиутопії «1984». Там він описує так звану «новомову», яку насаджували людям. Вона була дуже примітивною, понівеченою самими ж людьми, сенс слів у якій ставав іронічно безглуздим, створений усупереч нормам і традиціям мови. Уводилися усілякі скорочення, переважно використовувалися абревіатури. Спрощувалася граматика, для будь-якого слова могло бути побудовано заперечення за допомогою частки «не», або підсилення за допомогою префікса «плюс-». Таким чином зникали синоніми і замість слів «теплий», «палючий», «гарячий» використовували лише «нехолодний». Чи допомогло це людям у спілкуванні, чи зробило їх життя легшим, а мову доступнішою? Однозначно ні. Вони страждали, втрачали здатність відчувати, перетворюючись на бездушних роботів.

То чому ж ми зараз добровільно відмовляємося від усього багатства нашої прекрасної багатої мови, що не одне століття формувалася та вдосконалювалася? Чому не збагачуємо свій словниковий запас, не підбираємо коштовне обрамлення своїм думкам, не робимо красивішою свою душу? Адже мова, це той дорогоцінний скарб, що даний на цій землі лише нам, людям! Тому я вважаю, що всі ми маємо дбати про неї, вивчати, збагачувати і передавати наступним поколінням, щоб залишатися повноцінними людьми і духовно здоровою нацією.

Хочеться завершити свої роздуми словами талановитого поета Максима Тадейовича Рильського:

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

---